- співучень
- —————————————————————————————співу́ченьіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
співучень — чня, ч., рідко. Той, хто вчиться або вчився десь разом із ким небудь; однокласник, однокурсник … Український тлумачний словник
співучениця — і, рідко. Жін. до співучень … Український тлумачний словник